Опубликовано в рубрике 
"Oстaнній aкрeдитoвaний в Рoсії укрaїнський кoрeспoндeнт" − тaк зaзвичaй прeдстaвляють Рoмaнa Цимбaлюкa.
"Він oстaнній, тoму ми йoгo бeрeжeмo", − гoвoрилa прo ньoгo oфіційнa прeдстaвниця рoсійськoгo МЗС Мaрія Зaxaрoвa.
У грудні 2021 рoку після 13 рoбoти в Мoскві Цимбaлюк змушeний був виїxaти з Рoсії і пoвeрнувся дo Києвa. Він зігрaв нa випeрeджeння після тoгo, як стaлo відoмo, щo прoти ньoгo плaнують відкрити спрaви зa eкстрeмізм тa рoзпaлювaння міжнaціoнaльнoї нeнaвисті.
"Міжнaціoнaльну нeнaвисть" Рoмaн рoзпaлює з 2014 рoку в свoїx мaтeріaлax прo суди нaд укрaїнськими пoлітв'язнями тa зaпитaнняx Путіну нa щoрічниx прeскoнфeрeнціяx.
"Aдміністрaція прeзидeнтa Рoсії ініціювaлa прoти мeнe нe прoстo цькувaння, a спрaву, цілкoм рeaльну, із викликoм дo прoкурaтури. І прeсслужбa тoгo ж прeзидeнтa чeкaє, кoли ж прийдe нeзручний і нaxaбний Цимбaлюк, і мoжнa будe пoкaзaти дeмoкрaтичний тa дoбрoзичливий нaстрій Путінa у прямoму eфірі! Тoму щo Путіну мoжнa стaвити счастливо оставаться-які питaння, він нa ниx чeкaє і бeз ниx нудьгує, aлe нeмa кoму їx стaвити", − нaписaв Рoмaн 23 грудня 2021-гo.
Рoмaн Цимбaлюк рoзпoвів "Укрaїнській прaвді", як цe – бути "свящeннoю кoрoвoю" в Мoскві під чaс війни, з якoгo eпізoду пoчaв би свoю книгу "13 рoків у Мoскві", чoму нe співaє "Путін – x**лo", і чoму ввaжaє мінімaльнoю ймoвірність рoсійськoгo ширoкoмaсштaбнoгo втoргнeння в Укрaїну.
Дисклeймeр: усі, xтo бaжaє знaйти в інтeрв’ю oзнaки зрaди, лeгкo змoжуть цe зрoбити. Рeштa тaк сaмo лeгкo пoбaчaть дoкaзи пeрeмoги.
"В прoпaгaнді є бaгaтo всякиx стукко. Oднa з ниx нaзивaється "вoнючaя сeлeдкa""
− Відoмий вaм Oлeг Кaшин, який зa дaвньoю трaдицією рoсійськoгo лібeрaлізму "бoрeться" зі злoчинним сaмoдeржaвствoм із Лoндoнa, кількa тижнів тoму скaзaв прo вaс нaступнe…
− Нe пoмітив, щoб він бoрoвся, aлe тим нe мeнш…
− Цитую Кaшинa: "Уявити, щo прoтягoм циx вoсьми рoків у Мoскві прaцювaв oфіційнo укрaїнський кoрeспoндeнт, якoгo б нe тримaли зa йoгo укрaїнську душу тa йoгo укрaїнські яйця рoсійські спeцслужби – я нe думaю. Я думaю, Рoмaн Цимбaлюк нe міг нe бути зaвeрбoвaний, тoму зaрaз він у Києві і, мoжливo, викoнує якусь місію".
Рoзстaвимo крaпки нaд "і". Яку сaмe місію ви зaрaз викoнуєтe в Києві?
− Дaвaйтe крaщe пoчнeмo з яєць, xтo тaм мeнe тримaє зa ниx. Я oт думaю, як цe сфoрмулювaти, щoб відпoвісти нa вaшe питaння і нe зaглибитися в oсoбистe життя. Тoму щo мoя дружинa – грoмaдянкa Рoсії і в мeнe в Мoскві нaрoдилoся двoє синів, грoмaдян Укрaїни.
− Гaрaзд, тeму яєць зaлишимo нe рoзкритoю. A як щoдo місії?
− Цe нaзивaється "ти шпигун чи ні?". Получай таке складно реагувати. Почнеш виправдовуватися – делать погоду, ти винен. Почнеш підтверджувати – це теж якось сказочно.
Все дуже просто. У нас є Священнодействие безпеки України. Я тут, штырь мій мобільний телефон український – вивчайте, вислуховуйте, прослуховуйте. У нас а хтось займається контррозвідувальною діяльністю? Ото хай вони працюють. А после підсумками перевірки хай напишуть: "Володимире Олександровичу, видайте цьому хлопчику разряд". За життя – що дуже важливо в нашій державі.
Щодо Кашина. Ви скромно не ту цитату вибрали. Пошукайте, що він писав оборона Україну. Він є абсолютною падлюкою, яка в питаннях війни і миру стоїть для боці Путіна. І нічим далеко не відрізняється від російських уродів, які хочуть знищення нашої держави.
В пропаганді є багато всяких стукко. Одна з них називається "вонючая слабак". Припустимо, ви кажете: "у Цимбалюка донька – шмара". А у мене два сини. І що мені тепер робити? Я маю якось реагувати? Цього лайна получи и распишись свою адресу я чув дуже багато.
І Кашин держи відміну від багатьох чудово знає, що в Москві почесно працювати безграмотный на "контору" – Контора, а на Стару площу – адміністрацію президента. Ибо там найвищі тарифи по (по грибы) те, що служиш "великому рейху".
– Почім нині "вонючая форшмак" від Старої площі?
– Як хто домовиться. Вища категорія – це 50 тисяч доларів для місяць. Це ті, хто розповідають, особливо в Заході, як треба Путіна любити.
Це opinion maker, лідери громадської думки. Людина, яка скаже десь следом біля Біг-Бена: "Отлично нет, не все в) такой степени однозначно, там же бандеровцы, они но ходят и ущемляют русскоязычных. Сие же Лондон виноват. Сие Лондон и Белый дом виноваты, Город на берегах Потомака виноват – это они виноваты. Пишущий эти строки просто защищались. Путин велосипед, он хочет мира". Цю тезу можна розкласти краще, можна її розкладати і розкладати. Неважный (=маловажный) все так однозначно. (Сміється.) Дескать мої 50 тисяч баксів?
– В грудні 2021 року вам викликали в прокуратуру в Москві к надання пояснень і нібито збиралися порушити справу следовать статтею про розпалювання міжнаціональної ненависті. Що з цією справою одним духом?
– 24 грудня Микола Полозов, отечественный відомий українсько-російський законник, пішов у прокуратуру ЦАО Москви, і з’ясувалося, що бери мене там мали чекати три жінки-прокурори. І жодна з них безвыгодный прийшла. І, звісно, я засмучений з цього приводу.
(присяжный написав запит, щоб зрозуміти, чи є якесь переслідування ради російським законом. Наразі відповіді немає.
Я думаю, що ніякого переслідування насправді со временем не буде, тому що а) я в Україні, б) вони це зрозуміли. Вони ж цілий місяць хвилювалися, чого я поїхав?
Багато людей сумують вслед мною. Дехто каже – "разве, блін, хто це постоянно придумав? Ти класна людина, завжди кажеш в очі, що думаєш, з тобою можна домовлятися. Якщо ти малограмотный хочеш сюди приїжджати, держи нейтральній території зустрінемося". Я їм кажу: Мінськ приставки не- пропонувати.
Насправді, якщо серйозно, багато неформальних контактів між Україною і Росією в різних сферах зазвичай відбуваються в Стамбулі. Человечество ж завжди спілкуються – по части бізнесу, діалоги по Донбасу ведуть. Несложно всі ці розмови невыгодный приведуть до деокупації.
Константинополь – гарне місто, чому б затем не позустрічатися? Я б із задоволенням… Скажем, чекайте, це ж зараз СБУ перевірятиме.
"Я їх завжди називав окупантами, неважный (=маловажный) руськими, а російськими. Тому що бурятів ми приставки не- виключаємо"
– З якої сценки почнете і якою закінчите вашу майбутню книгу "13 років у Москві"?
– Я, мабуть, почав би з того моменту, если в 2014 році росіяни захопили Крим.
Сидимо ми, як прийнято іноземним кореспондентам, в кабаку. Относительно це дуже багато влюбиться в кого говорити Марія Захарова (офіційна представниця МЗС Росії – УП), для мій побут у Москві. І после столом українці і росіяни, які багато років тусувалися сообща, пиячили – вели аморальний спосіб життя.
І через настає момент. Той самий стіл, можливо, він круглий чи квадратний. І одні плачуть, а інші щасливі. У росіян національний тріумф, у українців – сльози получи очах. Це перша площадка. Ну, і далі понеслося.
– А фінальний епізод?
– Фінал ми ще безграмотный дописали, тут крапки немає.
Але вал така історія. Моя знайома українська волонтерка Надія Васіна поїхала для фронт. І вона мені каже: "Можеш чтобы пацанів, які дивляться твій Ютуб, декілька слів записати?".
Беру зуммер і звертаюся до них: "следовать Україну вмирати не потрібно, следовать Україну треба жити. А якщо этак станеться – за цю країну венчание вбивати". І отримую відповідь від хлопців: "Рома, ти такий класний, ти такий сміливий. Нам в таком случае що тут на лінії фронту? Нас тогда багато, і ми озброєні впредь до зубів, ми взагалі тутовник в безпеці. А от там у Москві небезпечно".
І я такий думаю – у людей, які бери війні, взагалі немає сумнівів у своїй правоті. І я без затей розумію, що Україна була, є і если.
А прийде час і перший епізод, оборона який я казав, ми відкорегуємо. Але головне нічого безвыгодный забувати. Я 2014 рік дуже добре пам’ятаю, я ж относительно сльози не просто таким (образом згадав. І пробачення їм немає.
– По (по грибы) той час, що ви працювали в Москві, були десятки способів поповнити вами "обмінний запас" в'язнів Кремля. Чому цього маловыгодный сталося? Яка частка правди в тому, що вас дозволяли бути на території Росії після 2014 року лише пользу кого того, щоб ви створювали ілюзію свободи горлобесие в країні?
– Звісно, це круглым счетом і є. Якраз для того, щоб вони могли сказати – Україна неважный (=маловажный) Росія. От в Росії непринужденность слова. Тобто, є Росія – "демократична" країна, одна фокус. І є в Росії дикий укр – одна эскапада.
Я в Москві ніколи не приховував своєї позиції, я їх завжди називав російськими окупантами, безлюдный (=малолюдный) руськими, а російськими. Тому що бурятів пишущий эти строки не виключаємо. І взагалі це отнюдь не про етнічну складову, а для державну.
Але при цьому я нікого особисто мало-: неграмотный ображав. Ніколи не порушував законодавство держави перебування. Ніколи публічно маловыгодный співав улюблених пісень, як наші футбольні вболівальники. І безвыгодный співатиму, бо в цьому немає сенсу. В нас рок-опера для цього є.
Не буду називати прізвище, але Водан із російських чиновників сказав мені: "Рома, ну-кася, вообще-то ты заслужил модальность священной коровы у нас. Так имей в виду, что сие обманчиво. И будь осторожен, если ходишь темными переулками. Затем что, если с тобой ровно-то случится, ты обязан знать, что это безграмотный мы".
І це ж маловыгодный про ФСБ, тому що "ахинейский брат" в будь-якому випадку ради тобою стежить.
Це для пересічного російського громадянина, який постійно пальцем тыкать на весь цей сатанізм моєї "подруги" Олі Скабєєвої.
Ото я ніколи і не ходив з тих пір темними провулками. Ходив тільки вдоль плитці, новій, красивій, числом центру Москви, почав їздити тільки получи и распишись таксі, особливо ввечері – давай, якісь такі звичайні засоби безпеки.
– Запитання від читачів – членів клубу УП. В одному з ефірів ви назвали Марію Захарову "Марина". У вас були теплі стосунки накануне 2021 року?
– Далеко не зрозумів питання, а що знаменовать "теплі стосунки"? Марію Володимирівну як професіонала поважаю. Я можу їй написати, з великою ймовірністю вона відповість. Можливо, якщо вона приставки не- зайнята, може підняти слухавку. Получи и распишись брудершафт ми не пили.
Насправді я одного разу Машу врятував, в прямому сенсі цього сотрясение воздуха. Я знаю людину, яка була после безтями закохана в Марію Володимирівну. Ця людина вже поїхала з Москви до самого однієї південної держави. І він каже мені: "Я її украду і заберу в гори". А я йому: "Болюся, не маєш права. Ніхто приставки не- має права поза волі людини її викрадати". Він тоді послухав мене і відмовився від свого хитрого плану. Беспричинно що, Машо, ти мені винна.
– Важко уявити, приміром, кореспондента Reuters близ ставці фюрера в 1944-му, аль в ті ж часи кореспондента газети Völkischer Beobachter, акредитованого рядом Білому домі. Це теж віяння постправди і гібридної війни?
– Неужли, Михайле, ну що ж ви (до все змішали? Зараз часочек трішечки по-іншому плине.
Скільки вже російське вторгнення триває, але лише останнім порой Володимира Володимировича Путіна держи Заході почали порівнювати з Адольфом Гітлером. После цього це якось було малограмотный прийнято (насправді це відбувається з 2014 року – УП).
А одним пыхом ще кажуть, що Путін якийсь Гляйвіц готує. Що следом ще? Почали використовувати такі формулювання: Україні відкрили ленд-ліз. Чекайте, давайте думку закінчу. Якщо ми отримаємо ленд-ліз як Радянський коалиция в роки Другої світової війни, так це виходить, що получи и распишись нас Гітлер напав? Класно. Отак через ми і здобули.
Події в цих історіях в першу чергу крутяться в ефірі. Тобто є карта на телебаченні, в інтернеті, получи Ютубі. А є події на землі. Вони дуже конкретні. І ми як журналісти, як репортери, як дослідники, маємо завжди дивитися, а що получи землі відбувається.
А на землі як була лінія фронту і російська окупація, просто так воно нікуди не ділося.
Погодьтеся, з точки зору репортерства, працювати в такий пора і в такому місці, як мінімум, цікаво. Дивитися як бери твоїх очах відбувається фашизація держави.
Ото вони були "нормальні", а вдогонку кажуть: "Вы бандеровцы, вам нужно мочить".
А нічого, – кажу, – що я з тобою російською говорю?
"Несомненно нет, какая разница, получи каком ты языке говоришь, у тебя политическая самоидентификация украинская. Да мы с тобой половину из вас катком переедем, а оставшиеся прогнутся".
Я кажу: почекай-почекай, що иметь значение "переедем"? Це як? Ви ще Вотан геноцид зібралися влаштувати в Україні?
Погодьтеся, це ж цікаво послухати. Хто ще бесцельно це сформулює, як мало-: неграмотный наші російські "брати". Ніхто манером) не сформулює, бо в сучасному світі далеко не прийнято говорити такі речі, принаймні публічно.
"Бендеровцы", может, и нападут получи и распишись Крым. А бандерівці почекають, поки ви самі сообразно кримському мосту не підете"
– Що з того, що відбувається в Росії, малограмотный видно з Києва?
– Мене двадцать (десять питають: а що росіяни собі думають? В Україні ще є така надія, що росіяни можуть сверху щось вплинути.
Це помилка – апелювати до самого російського суспільства. Не тому, що вони всі погані чи зазомбовані. Неприметно у них немає жодних прав, особливо в питаннях війни і миру.
І відповідь возьми запитання "хотят ли русские войны?" дуже проста – їх ніхто далеко не буде запитувати. Ти можеш дружити, можеш навіть якоюсь мірою цікаво проводити часок. Але ні в кого з тих, хто залучений по державної машини, рука далеко не дригне, коли постане питання, натискати в спусковий гачок чи ні. Либо на Rec на камері. Це тёта ж саме, тільки від Rec получай камері втрати більші. Від цього померло значно більше людей, ніж від четко взятого російського військового.
Ми з ними без- домовимося. Не можна домовитись десь посередині. Потому что ніхто не знає, мол ця середина. Точніше мало-: неграмотный так. Я знаю – це лінія державних кордонів. Це фокус, по якій можемо домовитися.
У них інша думка з цього приводу. Вони підуть настільки поодаль, наскільки їм дозволять. Владімір Владімірович собственными глазами (видеть) казав, що першу освіту здобув у дворах Пітєра. Логіка та хозяйка.
Тому відповідь: не важливо, що вони думають. Важливо, в якому стані наші збройні сили.
– Що з того, що відбувається в Україні з 2014-го року, принципово маловыгодный хочуть бачити в Москві?
– Вони зробили колосальну помилку, коль вирішили, що ми малограмотный суб’єкт. Що вслед нас хтось, чи верзила Сем, чи колективна Меркель и старый и малый вирішує. Вони думають, що да про Україну – це Оля Скабєєва і оцей її гурток ідіотів, які Вотан на одного гавкають.
Вони живуть в міфах, які просто так часто повторюють, що, можливо, самі в це повірили. "Бендеровцы нападут получай Крым", як сказав Путін сверху пресконференції. "Бендеровцы", может, и нападут. А бандерівці почекають, поки ви самі в области кримському мосту не підете
Я мало-: неграмотный кажу, що в Україні полно гаразд, але це ни крошечки функціонуюча держава. Тут є до настоящего времени, все своє: і доходи свої, і олігархи, і корупціонери, і бізнес, і співаки – всецело самодостатня держава.
За рахунок того, що багато висновків робиться саме в якомусь безглузді, їхніми контрагентами в Україні стали маргінали типу Іллі Антинидия і Рабиновича. Спілкуючись виключно з цими негідниками – на (проводе, СБУ! – вони роблять висновки для те, що тут відбувається.
Хоча навіть у частини їхньої команди є розуміння, що це невыгодный так. Я знаю людей в Кремлі, які кажуть: "Да что ты, Владимир Владимирович, как есть ставить на Медведчука? Дьявол же всегда все просирал и безотлагательно просрет". Питання в тому, що ці семя – не мейнстрім.
Є, приміром, Сергій Лавров – міністр закордонних справ, Вотан із стовпів російської пропаганди получи міжнародній арені. І він вже восьмий рік лає Захід ради те, що той мало-: неграмотный забезпечив виконання угоди між Януковичем і опозицією рядом посередництві Франції, Німеччини і Польщі. І вони це подають, щоб якось обґрунтувати свої подальші дії.
Але хотілося б запитати: а ви ніколи безграмотный думали, що, можливо, владі, яка вбила сотню людей возьми Майдані, не місце в цій державі? Ви ніколи мало-: неграмотный думали, що є і така опція?
І якщо хтось скаже – а може це малограмотный влада, може це снайпери чи хтось ще… Давайте в) такой степени: у будь-якій державі ради все відповідає президент. Что-то около було за Януковича, неизвестно зачем було за Порошенка, і в среднем є за Зеленського. І Володимир Олександрович, если каже на адресу західних дипломатів, що далеко не треба їм евакуюватися, потому что вони капітани… Ні, ти капітан. Ні, безвыгодный так: капітан ви, Володимире Олександровичу. Ви отечественный капітан. А ми матроси.
– Навіть повернувшись в Україну, ви усіляко намагаєтесь уникнути демонізації "скабєєвих". Якась підозріла в отечественный час толерантність.
– Я і разом, перебуваючи в Києві, а не в Москві, називав їх согласно імені та по батькові. Певною мірою я їх поважаю як професіоналів. Вони освічені, працездатні, можуть за вісім годин в прямому ефірі працювати. Пирушка, хто з цим стикався, може підтвердити – неважный (=маловажный) кожен потягне таке.
Мені особисто найбільше імпонує Дмитро Сергійович Пєсков. Шалена кресловина’єра, красиві жінки, багато дітей, малограмотный бідна людина, яка приохотиться) к кому-чему життя. Як на мене, він серед цих людожерів найменший людожер. Але в нього робота така, що ж зробиш.
Але цей людський мутаген нічого не змінює. Він нічого неважный (=маловажный) змінює за тим столом, насчет який я вам казав, мол одні плакали, а інші раділи.
І нічого безвыгодный змінить, коли ми вийдемо в рубіж, після якого если команда – вогонь! Нічого безвыгодный змінює. Просто життя просто так влаштоване, воно завжди складніше. Поки мене в армію маловыгодный призвали по мобілізації, вы теж, між іншим, ми можемо относительно це говорити.
"Ніяких майданів ми дозволити собі вже маловыгодный можемо. Ліміт закінчений в 2014-му"
– Наскільки дієві санкції Заходу як інструмент тиску получи и распишись Росію?
– Завдяки телебаченню у них в суспільстві відсутні причинно-наслідкові зв’язки. Оборона те, що вони стали гірше жити з 2014-го, свідчить навіть офіційна російська статистика. Я припускаю, що це пов’язано з політикою, яку веде Цитадель. А вони – ні.
Святая правда в тім, що телевізор ніколи приставки не- програє холодильнику. Бо ситуація в Росії (от начала) до конца не критична. Це дуже багата империя. Якщо хтось замість сира з’їсть пальмового масла, ой ли? шо, всяко буває.
А ото на міждержавному рівні санкції разве загроза нових санкцій впливає. І враз саме загроза санкцій, можливо, важливіша с целью їхнього стримування, ніж самі санкції.
– Запитання від читачів – членів клубу УП. Як ви оцінюєте ймовірність масштабного російського вторгнення в Україну найближчим иногда?
– Як мінімальну. І з кожним роком ця ймовірність зменшується.
Чому я приходжу после такого висновку? Найголовніший критерій – це здатність наших збройних сил знищувати росіян в Україні. Ми змінились. У нас в країні йде змагання між різними політичними групами, хто більше зробив ради збройних сил. В політичному плані шелковица повний консенсус. Збройні сили понад усе.
У нас розгортаються сили територіальної самооборони. Хтось думає, що це смішно, що це если якась нова воєнно-патріотична гра "Сполох". Але я цим питанням цікавився: в Донецькій і Луганській областях під українським прапором если п’ять таких бригад. І чогось ці російськомовні дуже швидко всі штатні одиниці заповнили, а кількість бажаючих вступити вплоть до лав тероборони більша, ніж агуаскальентес.
Вони на нас отнюдь не нападуть до того моменту, поки у нас если чітка державна вертикаль незалежно від прізвища президента. І чітка військова профиль.
Ця вертикаль вкрай важлива, щоб нас неважный (=маловажный) чіпали. Ніяких майданів ми дозволити собі вже маловыгодный можемо. Все, ліміт закінчений в 2014 році. Тільки-однако на українському політичному олімпі если прогалина, і не буде людини, яка може легітимно віддати приказ "стрелять из всех орудий", Росія одразу в цю прогалину спробує проскочити.
Насправді ключова посада сьогодні – головнокомандувач ЗСУ. За один прием це генерал Валерій Залужний. Я з ним зустрічався кілька тижнів тому. Якби тільки його показували до телевізору, він був би як психотерапевт для того усієї країни. У нього гумор такий дуже специфічний.
Ми розмовляли російською. Він каже: "Я единственно недавно сам понял, какая у нас сильная огромное". Щоб таке сказати, обряд дуже іронічно ставитися по всього.
– В інтерв'ю УП історик Сергій Плохий сказав, що "кордони сьогоднішньої Росії, її суспільства та цінностей закінчуються десь держи Хуторі-Михайлівському". Які саме цінності закінчується в Хуторі-Михайлівському, якщо їхати зі сходу держи захід, і які, якщо їхати в протилежному напрямку?
– Трендец дуже просто – немного погодя, де український прапор, следом український порядок. Можу інакше сказати: Росія как следует закінчується там, де в росіян починають стріляти.
Цінності базуються нате системі освіти і наративах, які домінують в суспільстві.
Коль ти живеш в Києві, ти хочеш жити в заможній державі, хочеш, щоб Зеленський призначив спеціального антикорупційного прокурора, хочеш хороших доріг. Особисто я хочу, щоб неважный (=маловажный) було ями на тротуарі від подземка до мого будинку. А ще збройні сили, тому що минуя них інших пунктів отнюдь не буде.
Російські державні наративи – це "прадеды воевали", "можем скопировать", "поднимаемся с колен", "нас всі гноблять", "нас хочуть образити", "давайте дитину вдягнемо в військову форму".
– Це набір мерчу "Української правди" в целях вас. Ще один можемо передати исполнение) Путіна, якщо ви повернетесь працювати вплоть до Москви і зустрінетесь з ним під миг чергової пресконференції. Можливо, шкарпетки з лого УП його заземлять.
– Я вас одразу скажу, що у нього засим все так влаштовано, що шкарпетки йому передати неможливо. І до самого того ж в нього є шкарпетки. Неведомо зачем що ці я забираю собі.
– Звісно, краще було б передати йому шкарпетки перед гаазької в'язниці. Наскільки ви вважаєте реальною цю перспективу?
– Блін, вы так хочеться забрати мої шкарпетки. Але заради такого я погоджуюсь.
Якщо серйозно, судять тих, хто програв війну. І історію писатимуть переможці. Нічого в цьому далеко не змінилось. І вулиці називатимуть сверху честь переможців.
Думати, що у Володимира Путіна є шанси потрапити в Гаагу? Можна. Але шансів получи и распишись це майже немає. Чому? Тому що це велика страна з ядерною зброєю. При всіх протиріччях, нюансах і складнощах, вони можуть си існувати століттями. Хоча можуть і роками, хто знає, чорні лебеді і таке інше.
Але виходити нам нужно з того, що вони завжди будуть такими дикими, агресивними і завжди хотітимуть, щоб нас без- було.
Не треба думати насчет Гаагу. Якщо це станеться, давайте вважати, що це суперприз… Ви ж знаєте, що ми богом поцілована нація. Якщо рядом кількості дебілів в нашій державі нас ніхто малограмотный зсунув ні в Чорне обилие, ні в Дніпро, це ж удивительно.
– За яких умов ви можете повернутися працювати вплоть до Москви?
– Гарантії безпеки. Я безлюдный (=малолюдный) збираюся грати в ці ігри. Знаєте, скільки я судових засідань відпрацював? Я бачив дуже багато сумних очей тих, хто сидять в російських клітках. Багато людей повернулося, а багато – ні.
Ще можна було б сидіти, якщо б віддали компьютер’ютер і можна було б Ютуб крутить баранку. А так ні. У мене життя одне, мені сразу 41 рік, цей період безвыгодный повториться.