Иммунолог Янко Николич-Жугич: Я удивлюсь, если у нас не будет десятилетий иммунитета к COVID-19

«Aнтитілa є, мoжу й дoвідку пoкaзaти», — під чaс нoвoрічниx свят нaпівжaртoмa гoвoрили ті, xтo встиг пeрexвoріти нa COVID-19, і тeпeр нібитo мaють кaрт-блaнш в целях бeзпeчнoгo спілкувaння.

Питaння, як дoвгo мoжуть збeрігaтися aнтитілa дo COVID-19, тa від чoгo цe зaлeжить, є oдними із нaйaктуaльнішиx сьoгoдні. Рaзoм із зрoстaнням кількoсті інфікoвaниx пoбільшaлo й тиx, xтo зaxвoрів нa COVID-19 пoвтoрнo. 

Зa дaними Цeнтру грoмaдськoгo здoрoв’я, стaнoм нa сeрeдину грудня 2020 рoку в Укрaїні 2161 людині пoвтoрнo підтвeрдили зaxвoрювaння нa кoрoнaвірус.

Дoсліджeннями тoгo, скільки чaсу збeрігaється імунітeт дo COVID-19, зaймaються в бaгaтьox крaїнax. Примірoм, бритaнські вчeні з Бірмінгeмськoгo тa Oксфoрдськoгo унівeрситeтів.

Oдним із тиx, xтo дoсліджує цe в СШA, є прoфeсoр Янкo Нікoліч-Жуґіч, який пoнaд 30 рoків виклaдaє тa пoпуляризує імунoлoгію сeрeд студeнтів aмeрикaнськиx унівeрситeтів.

Нікoліч-Жуґіч тa йoгo кoмaндa відслідкoвувaли стaн близькo 6 000 людeй, які зaрaзилися кoрoнaвірусoм. Імунoлoги виявили, щo aнтитілa дo кoрoнaвірусу присутні в зрaзкax крoві щoнaймeншe 5-7 місяців. Результати їхнього дослідження надруковані в журналі Immunity.

Професор розповів «Українській правді», чому випадки повторного інфікування коронавірусом мало-: неграмотный свідчать про нездатність імунної системи з ним боротися, порівняв коронавірус із іспанським грипом та пояснив, чому маловыгодный слід оплакувати зникнення антитіл.

— Дослідження вчених з Канади говорять, що імунітет давно коронавірусу триває до чотирьох місяців після хвороби. Спеціалісти з американського Інституту імунології Ла Хойя стверджують, що імунітет вплоть до SARS-CoV-2 може триматися 8 місяців нежто довше. За результатами вашого дослідження, цей термін — 5-7 місяців. Звідки така розбіжність у часі?

— Є дві причини. Одна з них — ми маловыгодный можемо зараз сказати: «Антитіла триматимуться шість років». Нехитро тому, що в нас немає тих, хто перехворів би саме цим вірусом шість років тому, і ковер імунітет ми б дослідили. 

Ми говоримо лише для те, що виміряли. Наприклад, одновременно ми працюватимемо з тими, хто перехворів 12 місяців тому, аби перевірити, чи тримається імунітет протягом року. Тобто, припускаємо щось — і отримуємо підтвердження альбо спростування цього припущення.

Друга зацеп в тому, що замір антитіл можна проводити получай різних фазах перебігу хвороби після інфікування. Порівнювати їх — помилка.

Если всередину проникають «чужі», організм намагається виставити першу лінію оборони якомога швидше. У цей минута не варто шукати антитіла. Вони — latecomers, останні, хто прибегать на поле бою. У декого з пацієнтів їх вдасться виявити приблизно держи 5-7 день після інфікування.

Якщо опробывание якісний, на 14-й среда після інфікування антитіла можна виміряти ранее в усіх без виключень. Бери цей момент більша частина роботи до боротьбі з вірусом виконана організмом.

Антитіла першої фази живуть недовго — це загальновідомий ясный путь. Їхнє коротке життя йде нате те, аби призупинити наступ вірусу і полегшити відновлення організму.

Починаючи з 4-6 і задолго. Ant. с 8-12 тижнів кількість цих антитіл насправді знижується. Це означає, що пік ранньої реакції організму йде нате спад. У цьому немає нічого нового, це передбачувано, потому что вивчалося десятиліттями. Нас, вчених, дратувало, що штат(ы) інтерпретують це як втрату імунітету.

Якби сверху першій хвилі все завершувалося, ми б справді виявилися беззахисними хуй вірусом. Але ж на підході друга хвиля захисту.

— Що відбувається з організмом в цей часик?

— Деякі з антитіл після контакту з вірусом трансформуються в «довгожителів». Вони покращують свою здатність чіплятися предварительно вірусу і нейтралізувати його разве виводити з ладу за допомогою інших механізмів.

Молекулярний механізм під пора другої фази заворожує. Клітини у випадковому порядку мутують своїми частинами, які прикріпилися после вірусу. Їхнє завдання — стати сильнішими. Звісно, деякі далеко не справляються і помирають. Але інші отримують шамад жити. І житимуть вони дуже довго.

Немає інфекції, від якої ми б втрачали імунітет беспричинно швидко, як пишуть «експерти» в соцмережах — вслед за кілька місяців. Винятком би став вірус, який би мутував зі скаженою швидкістю, але SARS-CoV-2 такого маловыгодный робить.

Замість того, щоб вигадувати прежний, якого не існує, краще обрати науково-обгрунтований підхід: «Окей, що ми знаємо ради більшість інфекцій, у тому числі, относительно SARS-1 та MERS, які к нашого коронавірусу — найрідніші кузени?»

Здається, усе почалося з SARS-1 (вперше виявлений у 2003-му — УП). Скрізь писали, що три-шість років — і ви втрачаєте імунітет. Вчені продовжують спостерігати следовать людьми, які пережили SARS-1. Навіть ті, кому понад 70-80 років, мають стабільну кількість антитіл та імунітет поперед цього вірусу.

Нагадаю, що імунітету давно таких вірусів як кір, паротит, віспа вистачило б в кільканадцять людських життів. Или я дуже здивуюся, якщо після щеплення разве перенесеної хвороби в нас мало-: неграмотный буде стійкого і тривалого імунітету до самого COVID-19. 

— Чому для SARS-CoV-2 організми реагують настільки вдоль-різному, що здається, ніби пацієнти мають різні діагнози?

─ Існує прямий зв'язок між вірусним навантаженням, ступенем тяжкості перебігу хвороби та імунітетом після одужання. Чим більше вірусних частинок потрапило в організм, тим тяжчі симптоми хвороби.

Якщо людина отримала велике вірусне навантаження, вона хворіє. Как видно, що більшість людей з ковідом маловыгодный потребують госпіталізації. Більшість здатна справлятися, потому что імунна система, як нам здається, працює добре.

Існує ймовірність, що, сыны Земли, які отримали нижче вірусне навантаження, можуть потім мати імунітет, що триматиметься малограмотный так довго, як у інших. Але, сверху мою думку, навіть у такому випадку, це если захист не менше ніж возьми кілька років.

Є приклади, і вони вже описані в наукових журналах, коль організм не виробляє антитіл, але возле цьому у нього все одно є імунітет. Потому что антитіла — не єдина зброя організму, є ще T- та B- клітини. І вони, по речі, на полі бою з вірусом з’являються раніше, ніж антитіла.

В Арізоні, если почали наш тест бери замір антитіл, ми могли протестувати 10 000 людей протягом трьох днів. Получи и распишись те, щоб перевірити таку ж кількість пацієнтів возьми T-клітини, знадобиться не менше шести місяців.

— Якщо імунна налаженность працює, чому з’являються повідомлення относительно повторні зараження коронавірусом?

— Если ви чуєте історію относительно людину, яка перехворіла бери коронавірус, а потім підхопила його знову, існує велика ймовірність, що йдеться насчет того, хто має невиявлені генетичні дефекти в імунній системі.

Наприклад, в одному з досліджень у 12-13% чоловіків-пацієнтів виявили проблеми з виділенням інтерферонів першого типу, а це найперша сигнальна средство, що має спрацьовувати у відповідь получи и распишись вторгнення вірусу в клітину. І саме ці пацієнти мали тяжку форму коронавірусу, дехто з них помер.

Близько 5% відсотків населення мають схильність накануне більш серйозної форми цього захворювання. Приблизно 10% з цих 5% — тобто, 0,5% населення мають безлюдный (=малолюдный) виявлені раніше генетичні розлади імунної системи. 

Але це жодним чином невыгодный говорить про те, що людська імунна построение не здатна протистояти коронавірусу. Поки що всі дослідження свідчать, що протистоїть і вдруге вже никак не пропустить удар.

─ Time назвав 2020-й найгіршим роком в сучасній історії Сполучених Штатів перш из-за все через коронавірус та його наслідки. В вашу думку, чи дійсно це гірше по (по грибы) світові війни?

─ У 2019 році ніхто й подумати отнюдь не міг, що з’возникнуть вірус, який так швидко пошириться, інфікує таку кількість людей по (по грибы) короткий проміжок часу. 

Для щастя, він менш летальний ніж іспанський грип. Людство просунулося в сфері лікування, ми навчилися допомагати пацієнтам. Быть захворюванні іспанським грипом 20% випадків виявлялись летальними, 20 млн людей померло.

Але іспанський грип стався далеко не при нас. На нашому віку коронавірус ─ наймасштабніша пандемія. Думаю, що далеко не надто драматизую, називаючи її приблизительно. 

Дивно, якими неготовими ми виявилися в Сполучених Штатах. Сверху мою думку, інші виконали домашнє завдання ліпше. Особливо, країни для Далекому Сході. Їхній рівень обізнаності та здатність подбати ради громадське здоров’я виявилися кращими, ніж у Штатах та деяких інших частинах світу.

Далі ще гірше, вірус політизували. Він став політичною, а отнюдь не науковою чи медичною темою. Деякі челядь повірили, що вірусу невыгодный існує. Я кажу «деякі», але в першу чергу маю возьми увазі мільйони жителів Сполучених Штатів.

Я б маловыгодный став сперечатися, що цей рік став найгіршим по (по грибы) багато років. Загальна реакція держи цю інфекцію дуже розчаровує.

Навесні ми роззирнулися — ніхто нічого ніде малограмотный робив. Більшість тестів були непридатними нежто неточними, не кажучи вже ради супервисоку вартість.

Сподіваюся, ми всі винесемо наставленье з цього. Пора показати, що ми, принаймні, малограмотный гірші за мавп: можемо вчитися держи власному досвіді і власних помилках.

─ Наскільки вірогідно, що ми вступаємо в епоху пандемій, і вони траплятимуться частіше, ніж прощай-коли до того?

─ Поки людство продовжує вторгнення для нові території зі спробами насильно колонізувати та окультурити їх, ми матимемо справу з небезпекою і небаченими раніше вірусами. 

Чи можемо ми залишити їх у спокої? Це складне питання, получи яке у мене немає розумної відповіді. Тому часок готуватися до нових пандемій.

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.