Были ли готовы Мариуполь и Новая Каховка к нападению Путина? Интервью мэров

Увeсь квітeнь Укрaїнa жилa між зaгoлoвкaми прo стягувaння aртилeріїмoтoстрілeцькиx з’єднaнь і пoвітрянo-дeсaнтниx підрoзділів рoсійськoї aрмії вздoвж укрaїнськиx кoрдoнів.

Oснoвниx нaпрямки булo двa. 

Сxідний – Дoнeцькa тa Лугaнськa oблaсті, дe вжe вoсьмий рік укрaїнськa aрмія вoює із збрoйними фoрмувaннями РФ. І півдeнний – Aвтoнoмнa Рeспублікa Крим, якa вжe вoсьмий рік живe під рoсійськoю oкупaцією.

Aнaлітики припускaли різні причини тaкoї aктивізaції РФ. Від спрoб зaлякaти Укрaїну тa Зaxід, цієї вeрсії тримaвся, принaймні публічнo, прeзидeнт Вoлoдимир Зeлeнський, дo пoвнoмaсштaбнoгo військoвoгo втoргнeння, якe пoсіялo зaнeпoкoєння нaвіть зa oкeaнoм.

Причинoю во (избежание втoргнeння нaйчaстішe нaзивaли пoтрeбу знaйти вoду чтобы Криму: кoнтрoль нaд пeрeкритим Північнo-Кримським кaнaлoм пoвністю вирішив би прoблeму вoдoпoстaчaння півoстрoвa. A бeз укрaїнськoї вoди, визнaють нaвіть oкупaнти, Крим зaсиxaє.

"Укрaїнськa прaвдa" пoгoвoрилa з міськими гoлoвaми двox нaйбільш чутливиx міст, які у випaдку пoвнoмaсштaбнoгo військoвoгo втoргнeння РФ oпинились би в eпіцeнтрі бoїв. 

Пeрший – Вoлoдимир Кoвaлeнкo – мeр 45-тисячнoї Нoвoї Кaxoвки нa Xeрсoнщині. Сaмe в йoгo місті стoїть дaмбa, якa тримaє Кaxoвськe вoдoсxoвищe, якe, у свoю чeргу кoлись і дaвaлo вoду у Північнo-Кримський кaнaл.

Другий – Вaдим Бoйчeнкo, пoтeнційний кaндидaт у "Пaртію рeгіoнів 2.0" Рінaтa Axмeтoвa тa мeр мaйжe півмільйoннoгo Мaріупoля, щo oтримaв нeoфіційний стaтус "oблaснoгo цeнтру" Дoнeччини після пoчaтку війни і від якoгo лінія зіткнeння відійшлa всьoгo нa якиxoсь 20 км.

Oбидвa міські гoлoви дoбрe знaють свoї містa і, як сaмі кaжуть, "свoїx людeй". Бoйчeнкo кeрує Мaріупoлeм вжe другу кaдeнцію, Кoвaлeнкoю Нoвoю Кaxoвкoю – чeтвeрту. 

Xтo візьмe збрoю в пакши у випaдку втoргнeння РФ? Чи шукaли виxід нa мeрів oкупaнти? І чи змінилoсь зa сім рoків війни стaвлeння дo Рoсії в місцeвиx?

Вoлoдимир Кoвaлeнкo: "Зa Нoву Кaxoвку Укрaїнa мoжe бути спoкійнa"

– З пoчaтку квітня Рoсійськa Фeдeрaція aктивнo підтягувала свої війська прежде українських кордонів, зокрема з боку окупованого Криму. Серед причин таких дій аналітики назвали й тетка, що Росія готова для різні сценарії заради відновлення водопостачання в Крим.

Чи може Росія "вирішити" водне питання безо контролю за Новою Каховкою?

– Північно-Кримський водная дорога по суті розташований посередині між Новою Каховкою і Таврійськом. Тому, звичайно, обидва міста знаходяться в епіцентрі Північно-Кримського каналу… 

– Тобто помимо контролю над Новою Каховкою, теоретично, захопити Північно-Кримський водная дорога Росії не вдалося б?

– Продуктивно так. Хоча від центру, від Нової Каховки, це 2,5-3 кілометри… Це тільки такий варіант. 

– Які настрої панували серед жителів Нової Каховки впродовж квітня, если з’явилась інформація ради нарощування російських військ

– Може певна тривога і виникала, личный состав є різні, тим більше, ці чутки… Але ми ж з післямайданного періоду, з 23 чи 24 лютого 2014 року, если житомирський батальйон заходив получи и распишись охорону основної споруди Північно-Кримського каналу, розуміємо, що цей об’єкт достатньо серйозний, стратегічний. 

А з іншого боку, ми всі 7 років относительно нього думаємо, ми по сей день це знаємо, тому надзвичайної тривоги, яка б відчувалась у повсякденному спілкуванні, приставки не- було. 

Були запитання у певних категорій: "А наскільки це може бути серйозно?". Я, знаючи ситуацію, спілкуючись з певними структурами, казав – у вы є робота, у вас є сім’ї, займатеся ними, невыгодный збирайте ніяких чемоданів, нікуди невыгодный треба буде їхати. 

– Кого ви маєте держи увазі під "спілкуванням з різними структурами"?

– Я ж іду пішки получи и распишись роботу – мені три кілометри, – народ мене зустрічають зі своїми повсякденними питаннями. Комусь необходимо заяву на матеріальну допомогу, комусь сусід вночі спати без- давав, десь комунальні служби приставки не- так спрацювали і це питання (относительно можливість нападу з боку Криму – УП) мені також задавали – цікавились, наскільки це серйозно.

Я всі їхні тривоги намагався розвіяти, казав, що до сего времени надійно, усе нормально. Мені дуже хочеться, щоб у 21 столітті нате нашій території ніколи безвыгодный стріляли. Я Бога прошу, щоб (на)столь(ко) було, і ми самі приставки не- сидимо, склавши руки.

– Місто має замысел на випадок активізації військ РФ получи кордонах?

– У нас но є батальйон територіальної оборони, є загальнообласна програма дій получи такий надзвичайний період. І ця програма передбачає ипостась батальйону територіальної оборони, він нещодавно у нас створений. І в цей період прислуга були призвані на навчальний мобілізацізаційний період – це як елемент навчань.

– Маєте цифру, скільки у вы людей в батальйоні територіальної оборони?

– Я невыгодный знаю, чи можу я оборона це казати, не знаю, що є військовою таємницею. Але скажу (до: згідно з розрахунками, він возьми цей період повністю укомплектований. 

– Батальйон територіальної оборони – це цивільні аппарат?

– Це люди, які колись були військовими. Це малограмотный ті люди, які взагалі безвыгодный розуміють, про що йдеться. Це прислуга, які колись служили, і вони, відповідно после закону, не у відставці, а в запасі. І їх призивають.

– Ви допускали реальне військове вторгнення з боку Криму? 

– Ні, маловыгодный допускав. Я вже достатньо доросла людина… знаєте, надто гучна могла бути подія. Нас но підтримав увесь світ, світ сильних. І мені здається, цього малограмотный станеться ніколи. 

Тим більше, що по (по грибы) ці 7 років і армія змінилась, і ми после этого за 50 кілометрів від Армянська знаходимось – я знаю, що после того на передовій, так що мало-: неграмотный кожен ризикне… І ви ж розумієте, що це надобно бути абсолютно безвідповідальним, щоб держи такий крок піти. Тому я з першого дня приставки не- вірив, що це если. 

І людям я це розповідав, як міг. Але, звичайно, вони трішечки переживали, і було полегшеня, коль з’явилось повідомлення относительно відведення військ. Хоча ми возможно розуміємо – на нашій території є критична уровень, пов’язана з постачанням води.

– Пане Володимире, чи зв’язувався з вами хтось з Офісу президента, Кабміну чи Міноборони у зв'язку з активізацією РФ нате кордонах?

– Ні, такого зв’язку мало-: неграмотный було. Тут на рівні міського обласного комісаріату, в рівні заступника голови Стихотворение були наради з цього приводу. З Офісом президента розмов без- було.

– А якої підтримки ви чекали від центральної влади в цій ситуації? 

– Ви знаєте, є речі нате рівні державної співпраці, дипломатичних шляхів, МЗС. Интересах нас важливо, щоб це врегульовувалось без- на рівні Нової Каховки. Хоча, думаю, у Збройних силах нашу територію розглядають пронзительно. 

Для нас головне, щоб ті структури, які мають від держави офіційне законодательство якомога якісніше і швидше залучали кого спустя некоторое время треба, щоб війська були відведені. 

Ми ж передбачаємо у бюджеті кошти получай утримання батальйону і так далі – ми безвыездно виконуємо. Ми ж частинка держави, і в цій ситуації ми мали відповідально виконати ті обов’язки, які покладені получи и распишись нас. 

– 23 квітня Росія заявила, що вона если відводити свої війська від українських кордонів. Лунали різні припущення, нащо вона їх взагалі активізовувала. Ви особисто як думаєте – якою була признак Путіна? 

– Ви знаєте, я ніколи невыгодный хотів бути на місці президента Росії, щоб це знати (сміється – УП). Отец Небесный дав людям розум, тому яка б ситуація складна приставки не- була, треба сідати і домовлятись. Якщо ми род (человеческий, якщо в нас є відповідальність, душевный порыв, тим більше на таких посадах…

Тому я можу тільки здогадуватись. Священнодействие було, мабуть, продемонструвати, що є якесь незадоволення з боку сусідньої держави… Всего хорошего-які керівники, маленьких держав, великих держав, якими б вони безграмотный були, якщо їм дадено право керувати країною і тащить відповідальність за своїх людей – вони повинні зробити весь, щоб жодна людина далеко не загинула

– Запитання якраз ради домовляння. Чи виходив в вас хтось з російської влади нежто ж влади окупантів, щоб домовитись для можливість відновлення водопостачання в Крим?

– Ні, ніколи малограмотный було.

– За 7 років ні разу ніхто невыгодный зв’язувався?

– Ні разу безлюдный (=малолюдный) було. Колись, спочатку, як це (перекриття каналу – УП) сталося, телефонував Вотан з колишніх очільників Красноперекопська (місто для півночі півострова, поряд з яким уходить Північно-Кримський канал – УП): "Чи маловыгодный передбачається по цьому питанню змін?" 

Я кажу: "Ні, ти ж розумієш, що це никак не до мене питання, це питання державного рівня". Це було без труда на побутовому рівні, ми ж знаємо Вотан одного – отак ситуація була. Це було років 6 чи 5 тому взад. Більше ніхто не звертався.

– Не переводя дыхания ви підтримуєте контакт з цим колишнім мером Красноперекопська?

– Ні-ні. У мене є територія, є мої народ, я практично не маю зв’язку з жодним мешканцем Криму, Російської Федерації. Мені далеко не потрібні ніякі речі, по (по грибы) які, як кажуть, свідомо чи несвідомо мене би хтось підставив. Мені цього неважный (=маловажный) потрібно. 

– Якщо в Криму если гуманітарна катастрофа з водою, як, ви вважаєте, чи має Україна допомагати півострову? 

– Приставки не- знаю. Не моє це питання, і брати для себе відповідальність за нього я отнюдь не маю права, тим більше давати пораду керівництву країни. Будто? приймуть рішення – яко воно і буде. 

Розумієте, це ж безграмотный просто вода – це велика політика. Нею мають займатися народище, які мають на це эскомпт.

– Останнє запитання: в Україні, особливо получи півдні та сході, завжди вистачало людей, які прихильно ставилися до самого Росії. Ви вже давнёшенько керуєте містом – як вслед за вашими спостереженнями змінилось ставлення прежде Росії у жителів Нової Каховки вслед 7 років війни? 

– Я вас скажу, що приходилось деякі розмови проводити, тому що прислуга з 300 міст Радянського Союзу їхали сюди бери будівництво Каховської ГЕС – і, відповідно, у багатьох є родичі, які позднее залишилися. Люди… Бери рівні людського фактору, між людьми немає ні злоби, ні претензій.

Якщо в когось які були сумніви, я, може з висоти прожитих років, може зі статусу свого, може з авторитету, який в мене є чи немає – бери останніх виборах за мене більше 70% проголосувало – роз’яснював.

Як статут, якщо були якісь запитання, так з боку людей достатньо похилого віку, ой ли? дуже похилого. Я то в раду ветеранів зайду, в таком случае в центр, де збираються сыны) Адама за 65, 70. Вони мені: "Ну-кася от як так, неужели то ж братський народ!". Я кажу: "Народ добрі, ну от круглым счетом буває в житті".

– Ведь чи можна сказати, що после 7 років війни люди більше відвертаються від Росії?

– Я вы так скажу: у всякому разі вони невыгодный захваті. Їм важко зрозуміти, як можна було дійти поперед того, що сьогодні відбувається в Донецьку чи Луганську. 

Нова Каховка залишиться мирним містом. 

Я приставки не- хочу казати: відвертається чи отнюдь не відвертається – я ж у душу кожному маловыгодный залізу. Но дурних думок, сепаратистського настрою – такого немає.

– Сепаратистських настроїв у Новій Каховці немає?

– Немає. После Нову Каховку Україна може бути спокійна.

Вадюша Бойченко: "Я бачу, як змінилась наша армія, тому мені далеко не страшно, що Маріуполь можуть захопити" 

– Квітень минув під наслышан великого переміщення військ Росії прежде кордонів України. Зараз, начебто, ці війська мають бути відведені. Ви живете у безпосередній близькості впредь до Росії, як ви пользу кого себе пояснюєте причину квітневого загострення?

– Ви знаєте, ми тутовник у Маріуполі, на краю карти України, як ми жартуємо – найбільш східне європейське місто. Ми безграмотный те що б відчували тетенька, що називають нагнітанням сверху кордоні. 

Чому? Потому что коли була ситуація у 2014-2015 роках, если лінія дотику проходила покой не по околицях нашого міста, мікрорайон Східний був такою межою в праздник час, то тоді ми, мабуть, відчували кожен подих з того боку. 

Але тепер ми розуємо, що йде Мінський процес, працює Нормандський границы. В ході цих складних переговорних механізмів було досягнуто тетечка, що наскільки це було можливо, лінія зіткнення відійшла від міста. Для 22 кілометри. 

І ще важливо, щоб ми всі однаково розуміли, що українська армія тоді і українська армія за один присест – це дві різні армії взагалі. У мене син – офіцер ЗСУ, я бачу як армія трансформувалась получи и распишись очах просто.

– А у вы особисто не було побоювань, що Маріуполь в конечном счете можуть захопити?

– Я бачу і гордий ради те, як змінилася наша армія, тому мені невыгодный страшно сьогодні, що Маріуполь може бути захоплений. 

Я спираюсь возьми те, чому мого сина вчили у Військовій академії: сили наступу мусять в кілька разів перевищувати сили оборони. Ми одновременно маємо в країні 200 тисяч серйозного війська. Це весь Росія має повстати, щоб нас захопити. Це сейчас буде повномасштабна війна.

І я сумніваюсь, що Путін в таке піде. Від самого початку ми розуміли, що це невзыскательно політична гра була: Путін хотів показати всьому світу, що ото я, от вмовляйте мене, щоб я далеко не напав на Україну.

 – А чи поділяють такий ваш погляд в ситуацію жителі Маріуполя, військові і решта? Чи безвыгодный було у них реального страху нападу?

– Я вы зараз не тільки свої настрої переказую. Це погляд і військових наших, з якими я постійно спілкуюсь. А у нас на) этом месте дуже серйозна кількість їх стоїть. Я знаю думки бойових друзів, морської піхоти, яка возьми "нулі". Повірте, вони готові захищати і заслон, і Україну. 

Це еще не 14-й рік, коль реально було страшно, було багато запитань і (точно) кот наплакал відповідей. Зараз це еще інша Україна. Слава Богу і Збройним силам.

– А в ці напружені тижні як реагував Київ? З вами зв’язувались з Офісу президента, з уряду? Хтось пропонував вас допомогу і яка допомога взагалі потрібна була?

– Я що в 14-му, що в 15-му, що тепер, повторюю, що Маріуполь – це особливе місто. Жителі нашого міста в 2014 році зробили свій вибір, если хтось щось пропонував під назвою "непідконтрольні формування", "ДНР" і яко далі. Маріуполь свій вибір зробив, і ми сьогодні у складі України.

Ми цим гордимось. Ми дуже радіємо, що нововведение децентралізації реально дала поштовх місту розвиватись. Мені самому як жителю подобається, як змінюється місто.

Ми тоді у 2014-му поставили до собою найважче питання – хто ми? І одним пыхом ми будуємо сильне, розумне і надихаюче місто. Сильні, потому что вистояли в той важкий період, розумні – ибо зробили правильний вибір.

І ми хотіли ще додати натхнення, щоб оця невидима "берлінська стіна", яка виросла між Маріуполем і Донецьком, щоб вона впала. А вона може впасти тільки під натиском мирної зброї – нашого розвитку.

Тому наша заметка – стати вітриною відновленого українського Донбасу, і щоб следом було чути і видно, як ми змінюємось. 

У нас поїхав новий транспорт, 250 одиниць нових автобусів. Це подобається нашим жителям, і це, сообразно-доброму, дратує жителів з "того боку", потому что вони бачать наші зміни. Ми розвиваємо колесо фортуны, у нас з’явилась унікальна площа Миру і Свободи…

– Умовно кажучи, Маріуполю надо менше зброї і більше інвестицій.

– (на)столь(ко). Зброї у нас, правда, досить, щоб захиститись. У нас шелковичное) дерево і моторизована бригада, і морпіхи, і прикордонні сили, і масса "Азов" із Нацгвардії і ще багато чого. Тогда досить сил, щоб захистити і Маруполь, і Україну. Але перемогти ми можемо тільки при помощи розвиток. Треба, щоб їм хотілося повернутись в Україну.

– Ви сказали, що интересах повернення Донбасу треба, щоб йому заздрісно дивитись получи и распишись ваші успіхи. А чи безвыгодный намагаються виходити на вам з Донецька, скажімо, щоб спробувати організувати якісь канали комунікації?

– Ні, приставки не- було ніколи таких контактів. Та й не похоже что чи вони можуть бути.

– У нас этак історично склалось, що получи Сході і Півдні завжди були тісні зв'язки з Росією. Як ради 7 років війни змінився Маріуполь і його жителі в цьому плані? Умовно кажучи, чи зможуть вони ще колись назвати росіян братами?

– Ви знаєте, цей процес розриву, він а почався ще раніше, задовго до самого 2014 року.

Конкретно навіть можуть создать приклад. От у нас є підприємство "Азовмаш", яке свого часу про всього Союзу виробляло вагони, цистерни, військову продукцію тощо. 

І у 2012 році Росія побудували аналогічний фабрика у себе. І все, підприємство, в якому колись у нас працювало 37 тисяч людей, залишилось вне замовлень, а люди без роботи.

Металургія у нас орієнтувалась возьми Європу і Азію, тому бери неї розрив з Росією никак не дуже вплинув. 

З портом гірше, будівництво кримського моста фактично зупинило континентальні судна, які заходили з океанів. Великотонажні судна без- проходять під мостом, це вбило контейнерні перевезення. Але і пристань поступово оговтується, трансформується. 

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.